Досліджується наголос українських назв населених пунктів та відтопонімних прикметників. Встановлено, що основна частина ойконімів і ад'єктонімів - невеликі за довжиною слова (три-чотирискладові) з наголошеним середнім складом.

Розглядається залежність словозмінної парадигми ойконімів, засвідчених в українсько-молдавських грамотах XIV-XV століть, від словотвірної моделі. Звертається увага на те, що ойконіми, утворені морфологічним способом, засвоюють відмінкові флексії структурного типу подібних дериватів. На відмінкову парадигму ойконімів, утворених семантичним способом, впливає словозміна твірних апелятивів.

Діахронічне дослідження закономірностей формування і розвитку словотвірної структури збірних іменників української мови передбачає вивчення системи словотворчих засобів категорії збірності. Характеризуються словотвірні типи збірних іменників із суфіксами іншомовного походження, визначається їх продуктивність на різних етапах розвитку мови.

Аналізується структура звичаю та традиції, порівнюється семантичний обсяг понять, визначаються основні семантичні особливості структур. Наповнення останніх відзначаються певною мірою семантичної релевантності по відношенню до загального значення досліджуваної структури, у зв'язку з чим розглядаються дві основні групи лексичних одиниць в залежності від функції складників етнолінгвістичної ситуації.

Зроблено спробу встановити основні аспекти когнітивної лінгвістики як нового напряму та ланки поєднання лінгвістик XX і XXI століть у світлі актуальних проблем контрастивної семантики та контрастивної лексикології, зокрема.

На матеріалі топонімів трьох основних класів північно-східного Лівобережжя України простежується лексико-семантична деривація, словотвірні зв'язки між гідронімією, ойконімією і мікротопонімією з урахуванням місцевого ономастичного та діалектного контексту.

Розглянуто та проаналізовано існуючі точки зору про передумови та шляхи формування та розвитку соціокультурної компетенції студентів I курсу мовного факультету та викладено власне бачення дидактичної моделі розвитку системи вмінь, навичок та знань студентів щодо специфіки мовленнєвої та немовленнєвої поведінки носіїв мови. Розвиток соціокультурної компетенції студентів - одна з найбільш актуальних проблем фахової підготовки сучасного вчителя іноземних мов, яка обумовлюється вимогами державної освітньої політики у галузі іноземних мов.

Міжмовні контакти були досить активними в Середньому Дніпро-Бузькому межиріччі, що відбилося в місцевій гідронімії. Наслідком таких контактів виступають: назви різномовного походження, варіанти однієї назви, кальки, гібридні утворення, культурологічні впливи на характер номінації.

Розглядаються деякі особливості ідіостилю Є.Маланюка, зокрема, текстові засоби актуалізації образної парадигми прокляття. Аналізуються контекстуальна взаємодія одиниць різних ярусів мовної системи, визначаються смислові домінанти і динаміка розвитку образної парадигми.

Розглядаються та порівнюються процеси, які мали місце в лексиці російської мови 20-30-х та 80-90-х років XX ст. В центрі уваги основні лінгвістичні та екстралінгвістичні фактори змін словникового складу, морфологічні та лексико-семантичні способи словотвору, запозичення й перейменування. Ілюстраційний матеріал дозволяє зробити певні висновки щодо деяких інтегральних та диференційних рис в процесі оновлення лексики обох періодів.

Розглядаються особливості номінативного процесу в українській мовній культурі на прикладі вторинної номінації.

мУ процесі історичного розвитку говірки Кіровоградщини зазнали впливу з боку інших діалектів. За виявленими основними фонетичними особливостями досліджувані говірки поділено на декілька груп: західні, північно-центральні і південно-східні. Визначено, що під впливом літературної мови відбувається стирання деяких діалектних особливостей.

Розглянуто специфіку дії соціальних чинників у межах південноанглійської норми вимови. Визначено особливу роль такого соціостратифікаційного чинника як рівень освіченості носія вимови. Сучасна південноанглійська вимовна норма є системою лінгвосоціолектів із різним ступенем соціальної престижності, які виділяються на основі критерію "освіченість носія".

Розглядається сполучуваність суфікса -ів- (-ов-, -ев-) в основах українських ойконімів. Досліджуються назви з радиксоїдними доформатними частинами, гіпотетично визначаються мотиватори деяких назв поселень, укладається список прифінальних субморфних сегментів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.4-20

Шифр НБУВ: Ж68990/філ Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141-032

Рубрики:

Слов'янські мови

Шифр НБУВ: Ж68990/філ Пошук видання у каталогах НБУВ